Тема Електронний продаж товарыв

20 Февраль 2014 →

Тема Електронний продаж товарыв.

У сфері електронної комерції склалося кілька систем. За об'єктами і суб'єктами, які є їх складовими елементами, такі системи можна поділити так:

• Система В2В (бізнес-бізнес) включає всі рівні і види взаємодії між суб'єктами — юридичними особами (виробниками і споживачами, продавцями і покупцями) з приводу розподілу, обміну, купівлі-продажу, споживання. Ця система значною мірою характерна для оптової електронної торгівлі.

• Система В2С (бізнес-споживач) характеризується тим, що учасниками комерційного процесу є фізичні особи та юридичні особи (торговельні компанії). Взаємодія між ними, що базується на електронних технологіях, спрямована на забезпечення купівлі товару в Інтернет-магазині або інших формах електронної комерції. Ядром системи В2С, безперечно, є електронна роздрібна торгівля.

• Система G2B (адміністрація-бізнес) — це обслуговування державного замовлення. Система охоплює всі види угод, які здійснюються між компаніями й урядовими організаціями. Ідеться про торговельні угоди по закупівлі товарів, продукції, надання послуг для державних потреб і за державні гроші.

• Система С2С — (споживач-споживач) відрізняється тим, що в ній взаємодіють споживачі — фізичні і юридичні особи — для обміну комерційною інформацією і здійснення обміну товарами, досвідом, послугами. До цієї системи примикає аукціонна торгівля між фізичними особами, комісійна торгівля, бартерні угоди.

Формуються також інші системи, але вони менше розповсюджені і не такі масштабні, як перелічені вище.

Отже, система В2С передбачає використання Інтернет-технологій для взаємодії торговельних компаній з роздрібними покупцями, забезпечення повного циклу роздрібного продажу товарів та послуг. Слід зауважити, що в системі В2С склад учасників набагато складніше і крім продавців і покупців включає низку фінансових установ, комп'ютерних центрів та ін.

Покупцями, безпосередніми споживачами виступають переважно громадяни (фізичні особи) України, інших держав, особи без громадянства, а також установи, соціальні заклади" інші види споживачів (юридичні особи).

Продавцями в системі В2С можуть бути різні організаційні форми електронної торгівлі: Інтернет-магазини, торговельні ряди, Web-вітрини, торговельні автомати, електронні аукціони тощо.Фінансові установи — банк продавця, банк покупця, банк-емітент, банк-еквайр. Комунікаційну мережу формують провайдери, сервери, процесингові центри та ін. Систему доставки в В2С становлять кур'єрські служби, транспортні агентства, служби доставки, пошта, власні служби доставки.

Схематично структуру системи В2С можна подати так (рис. 21.1):

Рис. 21.1. Основні структури/ елементи системи В2С

Усі складові елементи В2С взаємодіють у системі взаємозв'язків, причому як прямих, так і зворотних. У цьому гарантія стійкості й надійності системи В2С.

Важливими елементами системи В1С є організаційні форми електронної торгівлі. Вони мають єдину цільову спрямованість — забезпечення процесу роздрібної купівлі-продажу, але відрізняються складом, структурою, роллю в системі В2С. Підприємства, які пропонують специфічні чи нетрадиційні для Web товари або торгівельні послуги називають ще e-teilеr.

Форми електронної торгівлі

Електронна вітрина належить до простих організаційних форм електронної роздрібної торгівлі в системі В2С. Вона може мати самостійний характер або виступати складовою Інтернет-магазину. Електронна вітрина являє собою спеціалізований Web-сайт, який містить інформацію про перелік товарів, які пропонуються покупцям, та порядок розміщення замовлення на такі товари. Мета Web-вітрини у даному разі полягає у зборі попередніх замовлень для їх виконання у реальному режимі.

Схематично Web-вітрина зображена на рис. 21.2.

Рис. 21.2. Інтернет-вітрина самостійна

Судячи з рис. 21.2, Інтернет-вітрина є лише інструментом (засобом) для залучення покупців. Вона не може забезпечити повний цикл купівлі-продажу товару. Це завдання виконує Інтернет-магазин.

Інтернет-магазин — це спеціалізований Web-сайт, який забезпечує повний цикл купівлі-пролажу товарів через Інтернет в інтерактивному режимі з використанням електронного каталогу. Отже, Інтернет-магазин забезпечує виконання таких операцій: ознайомлення, вибір товару, оформлення замовлення, проведення взаєморозрахунків, відстежування виконання замовлення.

Для функціонування Інтернет-магазину необхідно мати як мінімум такі програмно-апаратні компоненти:

- Інтернет-вітрину (фронт-офіс) на Web-сервері;

- електронні каталоги;

- електронну платіжну систему;

- інформаційну систему, інтегровану у фронт-офіс, тобто бек-офіс (склад, бухгалтерія, відділ доставки та ін.).

Інтернет-вітрина магазину має активний зміст. Вона може бути статичною на базі звичайних HTML-файлів або динамічною — з відображенням інформації з бази даних.

Інтернет-вітрина містить інформацію про назву, профіль, статус магазину, асортимент товарів, засоби платежів, знижки, порядку доставки товару, гарантії та Електронні каталоги являють собою довідники з пошуку товарів, послуг такими характеристиками: найменування; призначення; ціна; виробники; конкурентоспроможність тощо. Це, по суті, ? Web-сайт систематизованих товарів з доступною системою навігації.

Відрізняють кілька типів каталогів:

- загальний, що забезпечує широкий список різних сайтів;

- комерційний, який концентрує увагу на комерційних характеристиках ринку постачальників, конкурентному середовищі.

- спеціалізований, як правило, присвячений одній вузькій тематиці.

Електронні системи взаєморозрахунків — це складові інфраструктури електронної торгівлі. Вони являють собою сукупність платіжних засобів, способів фінансових суб'єктів, договорів, нормативних актів. Особливе значення в цій системі мають платіжні інструменти, до яких належать платежі готівкою при доставці товару, банківські переводи, пластикові картки, смарт-картки, електронні гроші, електронні чеки та ін.

Ці інструменти повинні забезпечити розрахунки, конфіденційність, цілісність інформації, аутентифікацію, авторизацію, безпеку, мінімізацію витрат. Блок-схема Інтернет-магазину може бути подана таким чином (рис 21.3).

Рис. 21.3. Блок-схема Інтернет-магазину

Залежно від асортименту, рівня електронних технологій, статусу, способу створення Інтернет-магазини можуть бути класифіковані у різних варіантах:

• магазини універсальні, спеціалізовані і вузькоспеціалізовані;

• магазини самостійні, підрозділ традиційного магазину;

• магазин — власний, корпоративний, орендований.

Торговельний майданчик (торговельні ряди) являє частину Інтернет-торгівлі, де здійснюють купівлю-продаж одночасно численні покупці і продавці, використовуючи єдині служби, програми, апарати, каталоги та інші ресурси.

Існують три варіанти участі продавця в електронному торговельному ряду:

- перший — розміщення прайс-листка продавця в каталозі торговельного майданчика з розбивкою на окремі групи товарів;

- другий — пов'язаний з участю в торговельному ряді невеликого Інтернет-магазину і його поданням на сайті торговельного майданчика як цілісного об'єкта;

- третій — передбачає оренду тематичного розділу каталогу, при цьому лише орендар має право представляти товари даної тематики або даного асортименту.

Інтернет-аукціон - порівняно молода, але разом з тим перспективна організаційна форма у сфері електронної роздрібної торгівлі. Суть Інтернет-аукціону полягає в організації процесу роздрібної купівлі-продажу на базі сучасних інформаційних технології! у публічній атмосфері з установленням кінцевої ціни на конкурентних засадах. Аукціонні торги проводяться за допомогою спеціального програмного забезпечення, що встановлюється на свиті організатора аукціону, тобто аукціонної фірми.

Як продавці на аукціонних торгах виступають власники, виробники товарів, постачальники або їх представники. Покупцями можуть бути будь-які фізичні чи юридичні особи.

Об'єктами аукціонних торгів уважаються: об'єкти інтелектуальної власності, художнього та декоративного мистецтва, елітні вироби, колекційні речі, селекційні сорти, антикваріат. Останнім часом на аукціонах широко представлені товари широкого вжитку (культтовари, електротовари, електронні товари, транспортні засоби), а також деякі засоби виробництва.

Залежно від технології проведення торгів аукціони можуть бути одночасних пропозицій, закритих пропозицій, очні і заочні, на підвищення стартової ціни (англійський) або на пониження ціни (голландський).

Схематично структура аукціону подана на рис. 21.4.

Рис. 21.4. Складові елементи електронного аукціону

Переваги електронного аукціону полягають у тому, що ця форма забезпечує динамічність, масштабність, конфіденційність, конкурентність у процесі електронної торгівлі.




See also:
Учебный материал
Похожие записи
  • тест метрология 1
    ООП: 260902.65 - Конструирование швейных изделийДисциплина: Метрология, стандартизация и сертификацияГруппа: бкид-1 Дата...
  • тест Мен в МП пол 3 курс студ
    Раздел 1. Общие подходы к менеджменту. 1. Английское слово «менеджмент» употребляется, когда...
  • тест КП 3
    ТЕСТЫ ПО КОНСТИТУЦИОННОМУ ПРАВУ РФ РАЗДЕЛ 1. Основы теории конституционного права. Конституционное...

Комментарии закрыты.