лекція до теми 4

20 Февраль 2014 →

Тема 4. Побутові послуги та умови їх надання

Роль побутових послуг, їх структура та значення для населення.

Основні нормативно-технічні документи, що регламентують їх надання.

Характеристика основних видів побутових послуг: ремонт, фарбування та пошиття взуття; ремонт та пошиття швейних, хутрових та шкіряних виробів, головних уборів та виробів текстильної галантереї; ремонт, пошиття та плетіння трикотажних виробів; ремонт і технічне обслуговування побутової радіоелектронної апаратури, побутових машин і приладів; ремонт і виготовлення металовиробів; виготовлення і ремонт меблів; хімічна чистка та фарбування, послуги пральні; будування житла та інших будівель; технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; послуги фотоательє, фото- та кінолабораторій; транспортно-експедиційні послуги; послуги лазень і душових; перукарські послуги; послуги прокату; ритуальні та обрядові послуги.

Шляхи удосконалення побутових послуг та підвищення їх ефективності.

Повнота надання побутових послуг та контроль їх якості.

Практика функціонування соціально-економічних моделей господарювання в розвинених країнах показала, що сфера побутових послуг є надзвичайно важливою і з точки зору формування освітнього, культурного рівня трудового потенціалу, і з точки зору задоволення потреб членів суспільства, і з точки зору впливу на виробничу сферу в плані підвищення рівня задоволення суспільних потреб. Добре влаштований побут сприяє підвищенню культурного рівня людей, стимулюванню прогресу виробництва та задоволенню потреб у побутових послугах. Ринкові перетворення внесли відразу багато змін, але потреба у надані побутових послуг не зникла.

Проблема розвитку ринку побутових послуг в історії економічної думки займає специфічне місце. Характеристику окремих аспектів ринку побутових послуг можна віднайти у працях А.Н. Айшель, В.П. Покуля, К.Маркса та інших. Окремі питання становлення ринкових відносин у сфері побутових послуг висвітлювалися у працях таких українських та російських вчених, як: О.В. Песоцька, В.Г. Кряжев, М.М. Захарченко, Т.І. Корягіна, Ш.Я. Турецький, А.І. Гранін, М.Г. Розе, М.Б. Росинський, В.І. Дмитрієв, Л.П Хмелевська, Н. Христофорова, В.В. Юхименко, Л.А. Сучкова та ін.

Головною задачею ринку побутових послуг у перспективному періоді є максимальне задоволення потреб населення у побутових послугах. Дослідження та визначення таких потреб висвітлюється у працях таких вчених, як Розе М.Г., Росинський М.Б., Юхименко В.В., Дмитрієв В.І. та інші. Аналіз опублікованих праць, матеріалів наукових конференцій і дискусій, присвячених дослідженню цієї багатогранної проблеми, показав, що вона має ще багато недосліджених теоретичних питань та невирішених практичних проблем. Через те сьогодні постало питання у визначенні та класифікації потреб населення у побутових послугах. Крім того, можна зазначити, що в економічній літературі фактично відсутні спеціальні комплексні дослідження ринку побутових послуг, що і визначає актуальність обраної у дослідженні теми.

Побутове обслуговування за економічною природою призначене задовольняти особисті потреби людей, які, як відомо, неперервно змінюються і розвиваються.

Досліджуючи сутність потреб та їх розвиток, багато вчених відзначали, що людина від народження має потреби, які дані їй природою. П.В. Сімонов писав: "В момент свого народження людина вже має ряд потреб, ії зустріч з явищами дійсності споконвічно має активно-зацікавлений характер, його сприйняття - вибірковий, його відношення до світу - упереджений". Подібне визначення трапляється і у відомого психолога А.Н. Леонтьева: "Зрозуміло, що суб'єкт як індивід народжується наділений потребами". Аналізуючи історичний розвиток, Гегель приходить до висновку, що "...дія людей витікає з їх потреб, ...їх інтересів, і лише вони відіграють головну роль" [1, с. 18].

Що ж до визначення категорії "потреби", то практично всі вчені, які займалися вивченням "потреб", говорять про одне і те ж, але визначають їх по-різному.

"Потреба" за Котлером - "це стан відчутної базової невдоволеності, пов'язаної з умовами існування" [2, с.321]. Крім того, він зазначає, що потреба обумовлена людською природою і існує до виникнення попиту. Попит визначається як "задоволення бажання, якщо є можливість здійснити покупку". "Бажання", згідно з визначенням, поданим Котлером, - це "специфічний засіб задоволення глибинних потреб людини".

За словами Б.А. Соловйова потреби - "це відношення людини до внутрішнього світу, яке направлене на його використання в процесі життєдіяльності". В.В. Радаєв визначає потреби як "вираження умов матеріального життя на певному рівні розвитку суспільства, відтворення яких у відповідності до цих умов необхідне для життєздатності суспільства і його членів" [3, с.10].

У дослідженнях Б.В. Ракитського потреби визначаються як такі, що задовольняються результатами суспільного виробництва. К.К. Вальтух розглядає потреби як "матеріальні, духовні та соціальні умови життя, досягнення яких є необхідним у процесі розвитку суспільства і до досягнення яких прагне суспільство, окремі його групи та члени" [4, с.72]. Він також зазначає, що не всяка потреба є безпосередньо потребою в деякому продукті. Так, потреба у спілкуванні з людьми, в праці, в передачі своїх знань і здібностей іншим людям, в отриманні роботи певного профілю і т. ін. не мають своїм безпосереднім предметом який-небудь продукт. В цьому випадку можна сказати, що не всякій потребі відповідає яка-небудь виробнича корисність. Однак разом з тим немає таких потреб, задоволення яких не вимагало б продуктів виробництва [4, с.74].

Частина ознак, за якими ранжують потреби, стосується потреб не лише в продуктах, але і потреб в послугах. Ці два види потреб взаємозв'язані між собою, оскільки при задоволенні потреб у товарах (їжа, одяг, машина і т.д.) людина не може обійтись без задоволення потреби в послугах (ремонт та пошиття одягу, ремонт автомобіля і т.д.).

А.І. Горанін дає визначення послуги як "важливої економічної категорії, яка є ключовим пунктом для правильного розуміння сутності процесів обслуговування..." [5, с.31].

"Послуга - це специфічна політико-економічна категорія, - приходить до висновку М.Б. Росинский, - яка виражає відносини праці, яка реалізується безпосередньо як корисний ефект діяльності і яка функціонує в базі споживання" [6, с. 10].

О. Ланге вважає, що послугами можна назвати: "будь-які функції, які пов'язані... із задоволенням людських потреб, але які безпосередньо направлені на виробництво будь-яких предметів" [6, с.7].

Що ж до визначення категорії "побутова послуга", то вона є ключовим моментом у правильному розумінні сутності побутового обслуговування населення як суспільно організованого економічного процесу. Тому слід розмежовувати визначення категорій "побутова послуга" і "побутове обслуговування населення", виходячи із призначення послуги і функціональності галузі.

"Побутове обслуговування населення, - стверджує О.В. Песоцька, -організована діяльність суб'єктів підприємницької діяльності пов'язана з наданням побутових послуг" [7, с.231]. Такого твердження дотримується В.Г. Кряжев, який дає таке визначення категорії: "До побутового обслуговування населення як галузі народного господарства відносять підприємства, які надають переважно такі види послуг, необхідність яких виходить із сімейно-побутових потреб [8, с.16]. А.Н. Айшель, В.П. Пікуль охарактеризували побутове обслуговування як "сукупність побутових підприємств, які виконують і реалізують послуги" [9, с.5]. Детальніше дав визначення М.М. Захарченко: "Підприємства і організації побутового обслуговування населення, які здійснюють різні види ремонту предметів культурно-побутового і домашнього вжитку ... з урахуванням індивідуальних потреб споживача" [10, с.11].

"Видом діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаним із задоволенням конкретної побутової потреби індивідуального замовлення є, як стверджує О.В. Песоцька, побутова послуга" [7, с.231].

А.І. Горанін пропонує розглядати побутову послугу, як одну із форм товарного продукту "споживча вартість. це товар особливого роду" [5, с.74].

М.Г. Розе та М.Б. Росинський відносять до побутових послуг ті: "які замінюють або скорочують ті або інші види домашньої праці" [11, с.4].

В.І. Дмитрієв у своє визначення побутової послуги поклав твердження К.Маркса, що споживання послуг - це споживання корисної дії конкретної праці: "це корисна дія, яка є результатом переважно виробничої праці, яка втілилася або в матеріально-речових предметах, або у вигляді певної діяльності..., яка здійснюється в певних формах - ринковій і неринковій, тобто шляхом самообслуговування через домашнє господарство і спрямована на задоволення індивідуально виражених потреб людини, які обумовлені їх фізіологічними особливостями, способом повсякденного життя та інтелектом" [8, с. 32].

Визначення потреб у побутових послугах, на нашу думку, необхідно звести до основних компонент, які допомагають задоволенню потреб або до їх поєднання з визначенням категорії потреб.

Подібні спроби були зроблені Н.А. Смірновою, яка дає характеристику потреб у побутових послугах, акцентуючи увагу на двох питаннях. По-перше, вона показує функціональне призначення матеріальних потреб, по-друге, перераховує групи послуг, які втілюють потреби цього виду: "Потреба у побутових послугах визначається... як потреба в діяльності певного роду, яка спрямована на створення або збереження умов, які об'єктивно необхідні для нормальної життєдіяльності людини... Потреба в побутових послугах спрямована на виготовлення, ремонт або удосконалення споживчих вартостей..." [12, с.6].

Інше її визначення трактує потреби в побутових послугах як: "широке коло особистих потреб населення, пов'язаних з такими важливими комплексами, як одяг, житло, використання вільного часу" [12, с.6]. Уже таке визначення стоїть ближче до категорії "потреб у побутових послугах" взагалі, оскільки в ній містяться потреби всіх видів -матеріальні, духовні і соціальні.

В.І. Дмитрієв показав потребу у побутових послугах як потребу найвищого рівня: "потреби в побутових послугах є найпершими. Послуги, з допомогою яких задовольняються ці потреби, доповнюють світ предметів першої необхідності, вони розширюють кордони споживання, ведуть до піднесення всієї сукупності матеріальних потреб" [8, с.36].

Порівнюючи та аналізуючи подані вище визначення, ми визначаємо, що потреби в побутових послугах - це категорія, яка відображає відчуття матеріально-побутової та особистої нестачі відносин з приводу діяльності щодо виконання робіт побутового характеру, результати яких не мають матеріально-речової форми, які споживаються шляхом ринкової пропозиції та самообслуговуванням і які спрямовані на задоволення матеріальних та духовних благ населення. (

Для правильного визначення закономірностей і перспектив розвитку та задоволення потреб у побутових послугах досить важливою є їх класифікація.

Аналіз такої класифікації дозволить виявити особливості сфери побутового обслуговування і розробити рекомендації, які дозволять спрямувати її діяльність щодо підвищення рівня задоволення потреб населення у побутових послугах.

Але перш ніж дати таку класифікацію, необхідно паралельно розглянути перелік побутових послуг, що надаються населенню.

Найбільша та найширша класифікація побутових послуг показана в галузевому класифікаторі ГК 201-01-2001 "Класифікація послуг і продукції у сфері побутового обслуговування" на основі їх однорідності з урахуванням кодів Державних класифікаторів України ДК 009-96 "Класифікація видів економічної діяльності" та ДК 016-97 "Державний класифікатор продукції і послуг", що розроблений в 2001 році, де класифікація побутових послуг подана по 25 групах, які, в свою чергу, включають поділ на підгрупи.

Виходячи з економічної неоднорідності і відношення до створення національного доходу, побутові послуги поділяються на матеріальні (виробничі) і нематеріальні (невиробничі).

Такий поділ здійснюють В.Е. Комаров [13, с.37] та З.Г. Булатова [14, с.6]: матеріальні (виробничі) - виготовлення нових, покращання та відновлення старих виробів та нематеріальні (особисті) послуги перукарень, бань, саун, пунктів прокату і т.д. Така класифікація побутових послуг не підтримує чіткого економічного критерію віднесення окремих галузевих груп до того чи іншого підрозділу побутових послуг.

У загальному обсязі реалізації і споживання населенням побутових послуг переважну частину складають матеріальні послуги (різні види ремонту, послуги, які пов'язані з підтримкою властивостей деяких споживчих вартостей, послуги із створенням нових споживчих вартостей, транспортні послуги і т.д.) [15, с.308]. Що стосується нематеріальних побутових послуг (послуги перукарень, бань, саун і т.д.), то їх частка в загальному обсязі споживання населенням всіх побутових послуг становить 11 % [15, с.308].

Підтримуючи класифікацію побутових послуг на матеріальні та нематеріальні, Н.В. Гуков та 3.1. Тангібердиєва класифікують побутові послуги на три групи [16, с.12]:

- послуги, які пов'язані із створенням нових споживчих вартостей (пошиття одягу, взуття, виготовлення меблів і т.д.);

- послуги, які спрямовані на підтримання стану споживчих вартостей (ремонт одягу, взуття, побутової техніки і т.д.);

- послуги, які не пов'язані із створенням або підтримкою споживчих вартостей (перукарні, бані, сауни і т.д.).

На три групи також поділяє побутові послуги М.Г. Розе [17, с.95]:

- ремонтні роботи;

- виготовлення нових предметів; невиробничі послуги.

А.І. Кочерга визначає, що побутові послуги задовольняють різні сторони потреб людини і тому класифікує їх таким чином [18, с.275]:

- побутові послуги спрямовані на виготовлення нових виробів за індивідуальним замовленням;

- побутові послуги спрямовані на ремонт та відтворення матеріальних благ;

- побутові послуги догляду за фізіологією людини.

За специфікою споживання М.Б. Росинський класифікує побутові послуги на чотири групи [6, с 132]:

- ремонт і відтворення виробів (ремонт одягу, взуття, побутової техніки і т.д.);

- виготовлення нових виробів на замовлення населення (пошиття одягу, взуття, виготовлення меблів і т.д.);

- створення зручностей в побуті (прокат, бюро обслуговування і т.д.);

- обслуговування безпосередньо людей (перукарні, бані, сауни і т.д.).

На подану класифікацію Н.В. Гукова, 3.1. Тангібердиєва, М.Б. Росинського та М.Г. Розе ми звертаємо особливу увагу, оскільки тут побутові послуги прокласифіковані виходячи із загальних особливостей і закономірностей розвитку.

Тому, виходячи з таких класифікацій, ми можемо визначити перелік потреб у побутових послугах. Подібну спробу зробив В.І. Дмитрієв. Він зазначає, що найбільш важлива класифікація потреб у побутових послугах за їх функціональним призначенням [8, с.40]:

- потреба у виготовлені нових предметів споживання;

- потреба у відтворенні та ремонті предметів споживання; особисті потреби.

Послуги першої та другої груп задовольняють потреби населення у виробництві і ремонті різного роду предметів споживання. Результати праці тут проявляються у речовій формі, що дозволяє віднести ці послуги до матеріальних. Третя група включає потреби, де праця з надання послуг не набуває речового відтворення. Такі послуги представляють підрозділ нематеріальних послуг.

На нашу думку, поділ потреб у побутових послугах на матеріальні і нематеріальні недостатній, оскільки існує комплекс потреб, які повністю не можуть бути віднесені до однієї з цих груп. Пояснюється це тим, що в такому комплексі існують потреби як матеріального, так і нематеріального характеру. У зв'язку з цим деякі автори [8, с.41] відносять такі потреби у побутових послугах до змішаного типу. Слід відмітити, що такого роду припущення можливе лише при класифікації потреб у побутових послугах.

Тому при класифікації потреб у побутових послугах, рівень задоволення яких треба вивчити, необхідно врахувати дане зауваження і, окрім того, принцип формування сучасної статистичної звітності, яка переходить на міжнародні стандарти [19, сі].

Тому якщо раніше потреби у побутових послугах, за В.І. Дмитрієвим, поділяли на три великі групи, то тепер необхідно поділити на дві: потреби у ремонтновідновлюваних послугах та потреби в індивідуальних послугах.

Як видно з цієї класифікації, потреби у послугах із виготовлення нових предметів відсутні. Це пов'язано з тим, що згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, що почав діяти з 2001 року, до сфери виробництва стали відносити такі види побутових послуг, як виготовлення взуття, виготовлення швейних, шкіряних, хутрових, трикотажних, текстильних виробів та головних уборів; виготовлення килимових виробів; виготовлення шкіряних галантерейних та дорожніх виробів; виготовлення меблів; будівництво житла; виготовлення теслярських та столярних виробів та ін. (табл. 4.1) [20, с.27-91].

Таблиця 4.2

Класифікація видів економічної діяльності сфери виробництва

Код КВЕД

Назва

Код ISIC

17

Виготовлення трикотажних, текстильних та інших виробів

17

17.4

Виробництво виробів з текстилю

1721

17.5

Виробництво килимів та килимових покриттів

1722

17.7

Виробництво виробів з трикотажних та в'язаних тканин

1730

18

Виробництво готового одягу та хутра

18

18.1

Виробництво шкіряного одягу

1810

18.2

Виробництво одягу з текстилю

1810

18.3

Виробництво хутра та хутряних виробів

1820

19

Виробництво шкіри та шкіряного взуття

19

19.2

Виробництво шкіряних галантерейних та дорожніх виробів

1912

19.3

Виробництво взуття

1920

20

Виробництво деревини та виробів з деревини

20

20.3

Виробництво теслярських та столярних виробів

20.5

Виробництво інших виробів з деревини

36

Виробництво меблів та інші види виробництва

36

36.1

Виробництво меблів

4520

36.2

Виробництво ювелірних та інших прикрас

3691

36.3

Виробництво музичних інструментів

3692

Як видно з таблиці 4.1, розглянути такі види послуг, які були раніше віднесені до побутових, буде зараз неможливо, оскільки вони складають сферу виробництва.

Відповідно сфера послуг вміщує в себе нову класифікацію видів побутових послуг (табл. 3.2) [20, с.97-155].

Як видно з таблиці 3.2, до сфери побутових послуг відносять лише ремонт предметів особистого користування і домашнього вжитку, діяльність у сфері фотографії, прокат речей особистого користування та побутових товарів та індивідуальні послуги. Всі інші види побутових послуг, які існували раніше, розкидані по різних розділах звітності або об'єднуються з послугами торгівлі чи виробництвом.

Таблиця 4.2

Класифікація видів економічної діяльності сфери послуг

Код КВЕД

Назва

Код ISIC

52.7

Ремонт предметів особистого користування і домашнього вжитку

526

52.71

Ремонт взуття і виробів із шкіри

5260

Ремонт взуття

Ремонт виробів із шкіри та інших матеріалів

52.72

Ремонт електропобутових товарів

5260

Ремонт радіотелевізійної, аудіо- та відеоапаратури

Ремонт інших електропобутових товарів

52.73

Ремонт годинників і ювелірних виробів

5260

Ремонт годинників

Ремонт ювелірних виробів

52.74

Ремонт предметів особистого користування і домашнього вжитку, не віднесених до інших угрупувань

5260

Ремонт і перероблення одягу

Ремонт велосипедів

Ремонт інших предметів особистого користування та домашнього вжитку

71.4

Прокат речей особистого користування та побутових товарів

713

71.40

Прокат речей особистого користування та побутових товарів

7130

74.8

Діяльність у сфері фотографії

7494

Виконання фоторобіт

Оброблення плівок

93

Індивідуальні послуги

93

93.0

Індивідуальні послуги

930

93.01

Прання та фарбування

9301

Прання, оброблення білизни та інших текстильних виробів

Чищення та фарбування текстильних та хутрових виробів

93.02

Послуги перукарень та салонів краси

9302

93.03

Ритуальні послуги

9303

93.04

Діяльність пов'язана із забезпеченням догляду за тілом

9309

93.05

Інші індивідуальні послуги (діяльність астрологів, екстрасенсів, чистильників взуття, обслуговуючого персоналу автомобільних стоянок, носіїв і т.д.)

9309

Отже, враховуючи класифікацію побутових послуг М.Б. Росинського та класифікацію потреб у побутових послугах В.І. Дмитрієва, задоволення потреб у побутових послугах необхідно вивчати за трьома групами:

потреби в ремонтних послугах;

- потреби у побутових зручностях (фотопослугах та послугах прокату);

- потреби в індивідуальних послугах.

Для успішної раціоналізації найбільш повного задоволення потреб населення необхідна їх класифікація залежно від можливостей задоволення. Такої класифікації дотримуються Баранова Л.Я. і Лєвін А.І. [15, с.25] та В.І. Дмитрієв [8, с.46]:

- абсолютні потреби - не обмежені доходами споживачів, мають абстрактний характер і не пов'язані з конкретним предметом споживання;

- дійсні потреби - не обмежені платоспороможними можливостями споживачів, мають конкретний характер і спрямовані на певні побутові послуги;

- платоспроможні потреби - визначаються платоспроможними можливостями споживачів, мають абстрактний характер і відображають бажання отримати послуги взагалі;

- задоволені потреби - потреби, які фактично задоволені послугами, які існують на ринку, що залежить від платоспроможних можливостей споживача.

З даною класифікацією ми погоджуємося, оскільки саме вона дає змогу показати можливість задоволення потреб, які в даній класифікації досить тісно взаємопов'язані між собою, оскільки абсолютні потреби залежно від сфери життєдіяльності перетворюються в дійсні. Вони, в свою чергу, у результаті розподілу послуг набирають форми платоспроможних, які виносяться на ринок і задовольняються завдяки споживанню послуг. Але, на нашу думку, таку класифікацію можна розширити, оскільки дійсні потреби можуть набирати форми платоспроможних і можуть не набирати її. А поряд із задоволеними потребами можуть існувати незадоволені, які виникають внаслідок недостатньої кількості послуг на ринку, обмеження грошових засобів, неможливістю задоволення потреб шляхом самообслуговування, дефіциту вільного часу, відсутністю необхідних частин для ремонту і т.д.

Щодо потреб у побутових послугах, які набирають платоспроможної форми, їх можна поділити [8, с. 54]:

- потреби, які задоволенні ринковою пропозицією;

- потреби, які задовольняються шляхом самообслуговування; незадоволені платоспроможні потреби.

Перші дві групи потреб В.І. Дмитрієв прокласифікував залежно від зв'язку з товарно-грошовими відносинами, які поділяють на ринкові та неринкові. Ринкові послуги представляють собою потреби, які задовольняються в системі побутового обслуговування, і потреби, які задовольняють приватні особи. Неринкові потреби задовольняються в процесі самообслуговування і не виходять за межі особистого споживання.

У зв'язку з цим потреби у побутових послугах класифікують за каналами задоволення [8, с.31]:



Страницы: 1 | 2 | Одной страницей


See also:
Учебный материал
Похожие записи
  • тест метрология 1
    ООП: 260902.65 - Конструирование швейных изделийДисциплина: Метрология, стандартизация и сертификацияГруппа: бкид-1 Дата...
  • тест Мен в МП пол 3 курс студ
    Раздел 1. Общие подходы к менеджменту. 1. Английское слово «менеджмент» употребляется, когда...
  • тест КП 3
    ТЕСТЫ ПО КОНСТИТУЦИОННОМУ ПРАВУ РФ РАЗДЕЛ 1. Основы теории конституционного права. Конституционное...

Комментарии закрыты.