+Тема 2 Планування на підприємстві

20 Февраль 2014 →

Лекція № 2

Тема лекції:

Регулювання, прогнозування і планування діяльності на підприємстві

План лекції:

1. Державне економічне регулювання суб’єктів господарювання.

2. Методичні основи прогнозування та планування розвитку підприємств.

3. Стратегія розвитку підприємства. Види планування.

Література:

Основна:

Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV зі змінами і доповненнями від 06.11.2012 № 5480-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/main.cgi?nger=2755-17.

Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 № 1576-XII зі змінами і доповненнями від 18.12.2011 № 3384-17 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1576-12.

Афанасьев Н.В. Экономика предприятия: Учеб. пособие [Текст] / Н.В. Афанасьев, А.Б. Гончаров — X. : ИНЖЭК, 2004. — 528 с.

Василькое В.Г. Організація виробництва: Навч. посіб [Текст] / В.Г. Василькое. — К. : КНЕУ, 2005. — 524 с.

Вінш Ж. А. Планування діяльності підприємства. Підручник [Текст] / Ж. А. Вінш, М.О. Турчінюк — К. : Професіонал, 2004. — 320 с.

Додаткова:

Додаткова:

Економіка підприємства: Підручник [Текст] / За ред. С.Ф. Покропивного. — 2-ге вид., перероблене та доповнене. — К. : КНЕУ, 2004. — 528 с.

10. Економіка підприємства: Підручник [Текст] / За ред. А.В. Шегди. — К. : Знання, 2006. — 614 с.

11. Кожекин Г. Л. Организация производства: Учеб. пособие [Текст] / Г. Л. Кожекин, Л.М. Синица. — Минск : ИП "Экоперспектива", 1998. — 334 с.

12. Лафта Дж. К. Теория организации: Учеб. пособие [Текст] / Дж. К. Лафта — М. : Изд-во "Проспект", 2005. — 416 с.

Зміст лекції:

1. Державне економічне регулювання суб’єктів господарювання

Метою державного регулювання економіки є досягнення найбільш ефективного економічного, соціального, наукового й культурного розвитку країни.

Методи регулювання: фінансово-економічні, адміністративні.

Основні принципи державного регулювання економіки:

1) мінімальне втручання державних органів у економічні процеси (виконання ними лише тих функцій, які не можуть виконувати самі суб'єкти ринкових відносин);

2) опосередкований вплив відповідних владних структур на суб’єктів господарювання за допомогою економічних регуляторів і нормативів.

Зміст і форми практичної реалізації названих методів і принципів державного регулювання економіки знаходять відображення у певній сукупності виконуваних державою економічних функцій:

створення необхідної правової бази;

розробка і сприяння здійсненню стратегії економічного розвитку народного господарства;

регулювання інноваційних процесів та інвестиційної діяльності;

перерозподіл консолідованих (централізованих) доходів і ресурсів, стабілізація економіки й соціальний захист населення;

моніторинг і регулювання процесів охорони і відтворення навколишнього природного середовища.

2. Методичні основи прогнозування та планування розвитку підприємств

Прогноз — це спроба визначити стан якогось явища чи процесу в майбутньому.

Прогнозування розвитку підприємства - це наукове обґрунтування можливих кількісних та якісних змін його стану в майбутньому, а також альтернативних способів і строків досягнення очікуваного стану.

Принципи прогнозування: цілеспрямованість; системність; наукова обґрунтованість; багаторівневий опис; інформаційна єдність; адекватність об'єктивним закономірностям розвитку; послідовне вирішення невизначеності; альтернативність.

Методи прогнозування:

1) фактографічні - базуються на використанні фактичних матеріалів, що детально характеризують зміни в часі всієї сукупності чи окремих ознак (показників) об'єкта прогнозування (екстраполяції, функцій, кореляційно-регресійних моделей);

2) евристичні - передбачають здійснення прогнозних розробок за допомогою логічних прийомів і методичних правил теоретичних досліджень

а) інтуїтивні (експертної оцінки й «мозкової атаки»);

б) аналітичні (методи морфологічного аналізу, побудови «дерева цілей», інформаційного моделювання, оптимізації).

Планування - це процес визначення цілей, які підприємство передбачає досягти за певний період, а також способів досягнення таких цілей.

Принципи планування:

цільова напрямленість (цілепокладання) (господарсько-економічна, виробничо-технологічна, науково-технічна, соціальна, екологічна);

системність (планування повинно охоплювати всі сфери діяльності підприємства, усі тенденції, зміни та зворотні зв'язки в його системі);

безперервність (підтримування безперервної планової перспективи, взаємопогодження довго-, середньо- та короткострокових планів, своєчасне коригування перспективних і поточних планів);

збалансованість (кількісна відповідність міжвзаємозв'язаними розділами й показниками плану);

оптимальність використання ресурсів (використання ресурсів підприємства має орієнтуватись на потреби, умови й кон'юнктуру ринку, інтенсифікацію виробництва, максимально повну реалізацію наявних резервів як суто виробничих, так і організаційних тощо);

адекватність об'єкта й предмета планування.

Залежно від тривалості планового періоду планування поділяється на:

Перспективне планування

довгострокове (стратегічне) - виражає переважно стратегію розвитку підприємства, в ньому використано рішення, що стосуються сфер діяльності й вибору її напрямків;

середньострокове - деталізований стратегічний план на перші роки діяльності підприємства.

2) Поточне планування полягає в розробці планів на всіх рівнях управління підприємством та за всіма напрямками його діяльності на більш короткі періоди (квартал, місяць). Різновидом поточного планування є оперативно-календарне планування, тобто календарне погодження виробничого процесу між структурними підрозділами з урахуванням послідовності та параметрів технологічного процесу.

Класифікація методів планування

Класифікаційні ознаки

Методи планування

Вихідна позиція для розробки плану

Ресурсний (за можливостями)

Цільовий (за потребами)

Принципи визначення планових показників

Екстраполяційний

Інтерполяційний

Спосіб розрахунку планових показників

Експериментально-статистичний (середніх показників)

Факторний

Нормативний

Узгодженість ресурсів та потреб

Балансовий

Матричний

Варіантність планів

Одноваріантний (інтуїтивний)

Поліваріантний

Економіко-математичної оптимізації

Спосіб виконання розрахункових операцій

Ручний

Механізований

Автоматизований

Форма подання планових показників

Табличний

Лінійно-графічний

Логіко-структурний (сітьовий)

3. Стратегія розвитку підприємства. Види планування.

Стратегія це генеральна комплексна програма дій, яка визначає пріоритетні для підприємства проблеми, його місію, головні цілі та розподіл ресурсів для їхнього досягнення.

Стратегічне планування — процес здійснення сукупності систематизованих та взаємоузгоджених робіт з визначення довгострокових (на певний період) цілей та напрямків діяльності підприємства.

Основні етапи стратегічного планування на підприємстві:

визначення місії підприємства;

формування стратегічних цілей;

аналіз зовнішнього середовища, оцінка актуальності й реальності місії і цілей;

аналіз потенціалу підприємства, перспектив його розвитку, оцінка адекватності потенціалу місії і цілям;

вибір генеральної стратегії;

аналіз стратегічних альтернатив;

розробка функціональних субстратегій;

запровадження контролю і оцінка результатів.

Методи вибору генеральної стратегії:

методи однопродуктового аналізу - застосовуються при монопрофільній діяльності або вузькій номенклатури продуктів та послуг, що пропонуються підприємством:

метод PIMS;

метод кривих освоєння;

метод життєвого циклу виробу (товару).

методи «портфельного» аналізу - застосовуються при диверсифікованому виробництві:

метод БКГ;

метод консультаційної групи «Мак-Кінсі»;

загальний стратегічний метод Портера.

Згідно з циклом розвитку підприємства можна вибрати одну з таких базових стратегій:

стратегію зростання, що відбиває намір підприємствазбільшувати обсяги продажу, прибутку, капіталовкладень тощо;

стратегію стабілізації — в разі діяльності підприємства завідчутної нестабільності обсягів продажу й прибутку;

стратегію виживання — суто оборонну стратегію, що застосовується за глибокої кризи підприємства.

У рамках відповідної базової стратегії можна вибрати один з кількох напрямків дій, які прийнято називати стратегічними альтернативами.

Реалізація базової та альтернативних стратегій забезпечується наступною їхньою конкретизацією та розробкою функціональних і ресурсних субстратегій.

До функціональних стратегій (субстратегій) відносять:

стратегію науково-дослідних та експериментально-впроваджувальних робіт;

виробничу стратегію;

маркетингову стратегію.

У групу стратегій ресурсного забезпечення включають:

стратегію кадрів і соціального розвитку;

стратегію технічного розвитку;

стратегію матеріально-технічного забезпечення;

фінансову стратегію;

організаційну стратегію;

інвестиційну стратегію.

Тактичне й оперативне планування

Тактичне планування діяльності підприємства - розробка середньо- та короткострокових планів. Тактичні плани тільки конкретизують і доповнюють стратегічні. Якщо стратегічні плани окреслюють місію і підпорядковані цій місії цілі діяльності підприємства, а також принципово важливі загальні засоби досягнення таких, то тактичні мають чітко визначити всю сукупність конкретних практичних засобів, необхідних для здійснення намічених цілей.

Тактичні плани складаються за єдиною методологією та мають однакову структуру:

Розділ1.Маркетингова діяльність (плани маркетингу для основних виробів і загальний план для всієї продукції підприємства).

Розділ2.Виробнича діяльність (випуск продукції в натуральному і грошовому виразі, обґрунтування виробничої програми підприємства).

Розділ3.Науково-дослідні, конструкторсько-технологічні та експериментальні роботи (нові технології і вироби).

Розділ4. Праця, кадри, соціальний розвиток колективу (персонал, продуктивність, ФЗП, умови праці та побуту).

Розділ5. Капітальні вкладення та капітальне будівництво (інвестиції, будівельно-монтажні роботи, уведення в дію основних фондів).

Розділ 6. Матеріально-технічне забезпечення (потреба в матеріальних ресурсах і джерела її задоволення).

Розділ 7. Організація виробництва, праці та управління (удосконалення форм і методів управління).

Розділ 8. Природоохоронна діяльність (заходи стосовно охорони й раціонального використання природних ресурсів).

Розділ 9. Зовнішньоекономічна діяльність (показники ЗЕД, результати експортно-імпортних операцій).

Розділ 10. Витрати, прибуток, рентабельність.

Розділ 11. Фінансова діяльність (баланс доходів і витрат, взаємовідносини з бюджетом, кредитні відносини).

Змістова характеристика тактичних планів передбачає також виділення за певними ознаками показників, за якими встановлюються планові завдання, визначається ступінь їхнього виконання, оцінюється діяльність підприємства взагалі.

Оперативне планування - це завершальна ланка в системі планування діяльності підприємства, засіб виконання довго-, середньо- та короткострокових планів, основний важіль поточного управління виробництвом.

У процесі оперативного планування здійснюється детальна розробка планів підприємства та його підрозділів — окремих виробництв, цехів, виробничих дільниць, бригад, навіть робочих місць — на короткі проміжки часу (місяць, декаду, робочий тиждень, добу, зміну). При цьому розробка планів органічно поєднується з вирішенням питань організації їхнього виконання та поточного регулювання виробництва.

Види оперативного планування

Міжцехове оперативне планування - здійснюється в масштабі всього підприємства має на меті забезпечити скоординовану діяльність і необхідні виробничі пропорції між цехами підприємства згідно з послідовністю технологічних процесів (заготівельних, обробних, складальних) та з урахуванням цехових функцій — основні, допоміжні, обслуговуючі, побічні.

Внутрішньоцехове оперативне планування здійснюється для окремих цехів - у розрізі дільниць і робочих місць, включає розробку календарних планів виробництва для дільниць і контроль їхнього виконання, розподіл робіт за дільницями, доведення до робочих місць, оперативне регулювання виробничих процесів.




See also:
Разное
Похожие записи
  • Финансовое тема 1
    Банковский кредит в системе кредитных отношений: понятие и принципы Деньги, как и...
  • Фінанси акціонерних товариств тема 1
    Тема 1 Сутність та призначення корпоративних фінансів Поняття корпоративних фінансів  Корпоративні фінанси (Corporate Finance)...
  • фінанси тема 1-2
    Тема 1 Фінанси це система відносин з приводу розподілу та перерозподілу створеного...

Комментарии закрыты.