Тема 10.3

20 Февраль 2014 →

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ПРАВА

ЗАТВЕРДЖЕНО

Декан юридичного факультету

________________ А.М.Куліш

«___» ____________ 2012 р.

Навчальна дисципліна

ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВА РОБОТА НА ПІДПРИЄМСТВІ

ЛЕКЦІЯ № 10.3

Тема: Капітальне будівництво

Розробив:

викладач кафедри права

Горевий В.І.

Суми - 2012

Тема 10.3. Капітальне будівництво

План

10.3. 1.Підрядні відносини в капітальному будівництві

10.3. 2.Договір підряду на капітальне будівництво

10.3. 3.Передумови укладання та виконання договору підряду на капітальне будівництво. Договір підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт

10.3. 4.Відповідальність за порушення підрядних відносин у капітальному будівництві

10.3. 1. Підрядні відносини в капітальному будівництві

Капітальне будівництво — це діяльність держави, юридичних і фізичних осіб, спрямована на створення нових та модернізацію наявних основних фондів виробничого і невиробничого призначення. Капітальне будівництво є однією з найважливіших галузей матеріального виробництва країни.

Поняття «капітальне будівництво» охоплює не лише нове будівництво — будівництво підприємств, будівель і споруд, яке здійснюється на нових майданчиках, а й розширення — здійснення за новим проектом будівництва наступних черг діючого підприємства, додаткових виробничих комплексів, реконструкцію — перебудову існуючих цехів та інших об'єктів підприємства, технічне переозброєння — здійснення комплексу заходів щодо підвищення технічного рівня окремих дільниць виробництва, а також реставрацію та капітальний ремонт будівель і споруд (ст. 23 Закону України від 20 квітня 2000 року «Про планування і забудову територій»).

До основних нормативних актів, які регулюють відносини у сфері капітального будівництва, належать: Господарський та Цивільний кодекси України, закони «Про інвестиційну діяльність», «Про архітектурну діяльність», «Про основи містобудування», «Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів» та інші.

Для здійснення робіт, пов'язаних з капітальним будівництвом, можуть укладатися такі договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних та досліджувальних робіт та ін. (ст. 317 ГК України).

Залежно від того, ведеться капітальне будівництво власними силами забудовника чи для цього залучаються спеціалізовані будівельні організації, розрізняють три способи будівництва — підрядний, господарський та змішаний.

Підрядний спосіб будівництва здійснюється із залученням спеціалізованих, будівельних, монтажних та інших організацій, діяльність яких ліцензована у встановленому порядку, господарський спосіб— виконується власними силами забудовника, а при змішаному способі частину робіт забудовник проводить власними силами, а частину — силами спеціалізованих організацій.

Найпоширенішим способом капітального будівництва є підрядний спосіб, і його можна розглядати як основний спосіб капітального будівництва в нашій країні.

Характерною особливістю договірних зв'язків по здійсненню капітального будівництва є система генерального підряду: замовник укладає договір з однією підрядною будівельною організацією — генеральним підрядником, який для виконання окремих комплексів робіт може залучати інші спеціалізовані організації на підставі договору субпідряду, тобто як субпідрядників. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками — як замовник.

Замовник перебуває в договірних стосунках тільки з генеральним підрядником, який несе відповідальність перед замовником за виконання всіх робіт, в тому числі робіт, що виконуються субпідрядниками, тобто замовник і субпідрядник не мають права ставити один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним із них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлене договором.

Необхідно зазначити також про право замовника укладати прямі договори (крім договору з генеральним підрядником) по даному будівельному об'єкту з іншими спеціалізованими підрядними організаціями на виконання монтажних та інших спеціальних робіт.

10.3. 2. Договір підряду на капітальне будівництво

Створення об'єкта капітального будівництва охоплює творчий процес пошуку архітектурного рішення та його втілення, координацію дій учасників розроблення всіх складових проекту будівництва споруд і будівель, здійснення архітектурно-будівельного контролю і авторського нагляду за їх будівництвом. Безпосередньо будівництво об'єкта відбувається на підставі договору підряду на капітальне будівництво.

Згідно з ч. 1 ст. 318 ГК України, «за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк, визначений договором, об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх».

Договір підряду на капітальне будівництво має низку особливостей, а саме: роботи за даним договором ведуться безпосередньо за місцем знаходження об'єкта; специфічний предмет договору та його суб'єктний склад (сторони договору — учасники інвестиційної діяльності в галузі капітального будівництва); широке застосування системи генерального підряду; наявність проектно-кошторисної документації; режим контролю якості робіт та порядок прийняття об'єкта до експлуатації.

Предметом договору підряду на капітальне будівництво, згідно з найпоширенішою в літературі точкою зору, є кінцевий результат діяльності підрядника.

Зміст договору підряду на капітальне будівництво становлять його умови про права й обов'язки сторін (замовника та підрядника). Оскільки цей договір є двостороннім, то в ньому обидві сторони наділені і правами, і обов'язками.

Права й обов'язки замовника закріплені у статтях 318, 320 ГК України, а також вони випливають зі змісту самого договору. Він, не втручаючись у господарську діяльність підрядника, має право здійснювати контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягу, вартості та якості виконаних робіт проектно-кошторисній документації.

На замовника покладено й досить широке коло обов'язків, в тому числі сприяти підрядникові в забезпеченні будівництва водопостачанням, електроенергією, а також у наданні інших послуг.

Форма договору підряду на капітальне будівництво є письмовою із зазначенням у ньому всіх істотних умов, а саме: найменування сторін; місця й дати укладення; предмета договору (найменування об'єкта, обсягів і видів робіт, передбачених проектом); строків початку й завершення будівництва, прав та обов'язків сторін, вартості й порядку фінансування будівництва об'єкта; порядку його матеріально-технічного забезпечення; режиму контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядку прийняття об'єкта; порядку розрахунків за виконані роботи; умов про дефекти й гарантійні строки; страхування ризиків, фінансових гарантій; відповідальності сторін (відшкодування збитків); урегулювання спорів, підстав та умов зміни й розірвання договору.

Якщо договором не передбачено попередньої оплати виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підряднику зумовлену договором ціну після остаточної здачі об'єкта будівництва, за умови, що робота виконана належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, — достроково (ч. 5 ст. 321 ГК України).

Вартість договору — це вартість будівельної продукції на капітальне будівництво. Вона визначається у процесі інвестиційної діяльності за вільними цінами і тарифами, в тому числі за підсумками конкурсів (торгів), а у випадках, передбачених законодавчими актами, — за державними фіксованими та регульованими цінами і тарифами.

Ціни в будівництві визначаються з використанням рекомендованих кошторисних норм та цін.

Щодо призупинення робіт та розірвання договору, то в самому договорі визначаються: випадки, за яких може відбутися таке призупинення або розірвання договору (відсутність коштів для фінансування будівництва; недоцільність продовження інвестування в об'єкт будівництва; банкрутство підрядника; тривала затримка замовником передачі підряднику будівельного майданчика, проектно-кошторисної документації або оплати виконаних робіт); порядок призупинення робіт та розірвання договору; обов'язок сторони, з вини якої зупиняються роботи або розривається договір, відшкодувати іншій стороні пов'язані з цим збитки.

Припинення або призупинення капітального будівництва (а отже, й дії договору) можливе й за рішенням правомочного державного органу в разі стихійного лиха, визнання замовника (інвестора) банкрутом, введення надзвичайного стану, якщо в процесі будівництва з'ясувалося, що його продовження призведе до порушень встановлених законодавством санітарно-гігієнічних, екологічних та інших норм, прав та інтересів громадян, організацій та держави.

Слід зауважити й те, що підрядник несе ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження об'єкта будівництва до його прийняття замовником, відповідно до ст. 876 ЦК України: «Власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт до їх здачі замовникові є підрядник». Саме тому підрядник зобов'язаний укласти договір страхування об'єкта будівництва, якщо інше не встановлене договором будівельного підряду.

Після виконання всіх передбачених проектом робіт підрядник здає об'єкт замовнику в гарантійну експлуатацію (гарантії якості в договорі будівельного підряду регулюються ст. 884 ЦК України, де вказано, що гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об'єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом). В процесі здачі-приймання об'єкта сторони перевіряють відповідність закінчених робіт умовам контракту. Здача- приймання здійснюється протягом встановленого сторонами строку після одержання замовником листа від підрядника про готовність об'єкта або його частини до експлуатації.

Обов'язки сторін щодо організації здачі-приймання об'єкта в експлуатацію визначаються в контракті. Одночасно слід встановити норядок покриття витрат на цю роботу. Додаткові витрати на здачу-приймання об'єкта, що зумовлені незадовільним виконанням зобов'язань, порушенням умов контракту, повинні покриватися за рахунок винної сторони.

Для захисту своїх інтересів сторони визначають у контракті фінансові гарантії виконання договірних зобов'язань. Фінансова гарантія підрядника може здійснюватись у формі грошової застави, що перераховується на рахунок замовника разовим платежем або шляхом багаторазових утримань з сум проміжних платежів за виконані роботи. Застава підрядника вноситься на період до закінчення гарантійного строку експлуатації об'єкта. За рахунок застави можуть покриватись витрати замовника при банкрутстві підрядника, усуненні недоліків у роботах, які виявлені в гарантійний період, силами сторонніх організацій або власними силами, якщо підрядник відмовився від їх усунення, а також інші обгрунтовані збитки, заподіяні замовнику з вини підрядника, від компенсації яких він відмовився або не в змозі їх компенсувати. Підставою для такого використання коштів застави може бути згода обох сторін. Сторони також можуть домовитись, що для гарантії виконання фінансових зобов'язань замовника використовується застава незавершеного будівництва.

Закінчені будівництвом об'єкти можуть бути прийняті і введені в експлуатацію тільки при відповідності об'єктів проектам і забезпеченні необхідних умов охорони праці згідно з вимогами техніки безпеки і виробничої санітарії, вимогами пожежної і радіаційної безпеки та виконанні заходів по захисту навколишнього середовища, а також відповідності виконання будівельно-монтажних робіт вимогам будівельних норм і правил.

Прийняття в експлуатацію об'єктів регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року № 1234 «Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів». Цим Порядком визначаються основні вимоги та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів незалежно від джерел фінансування їх будівництва. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає в підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних мереж і споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів, їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.

Якщо об'єкти виробничого призначення мають кількість робочих місць понад 50 або їх вартість становить понад п'ять мільйонів гривень, а також якщо ці об'єкти є об'єктами житлово-громадського призначення III, IV і V категорій складності, то до пред'явлення їх державним приймальним комісіям вони попередньо приймаються робочими комісіями, що призначаються замовником.

Робоча комісія утворюється не пізніше ніж у п'ятиденний строк після отримання замовником письмового повідомлення від генерального підрядника про закінчення будівництвом об'єкта. До складу робочої комісії включаються представники генерального підрядника, субпідрядної організації, генерального проектувальника (автора проекту), експлуатаційної організації, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду, державного пожежного нагляду, державного нагляду з охорони праці, охорони навколишнього природного середовища, державної інспекції з енергозбереження та інших органів, що здійснюють державний нагляд відповідно до призначення об'єкта. Головою робочої комісії призначається представник замовника, який установлює за погодженням з генеральним підрядником порядок роботи комісії.

На підставі проведеної перевірки робоча комісія визначає готовність закінченого будівництвом об'єкта, а результати проведеної перевірки оформляються актами, що складаються генеральним підрядником, підписуються головою та членами робочої комісії і передаються державній приймальній комісії.

У разі виявлення на закінченому будівництвом об'єкті недоліків вони повинні бути усунені у строки, визначені робочою комісією.

Замовник зобов'язаний після надходження повідомлення генерального підрядника про закінчення будівництвом об'єкта, а по об'єктах, які попередньо приймаються робочими комісіями, після підписання акта робочої комісії звернутися протягом п'яти днів з пропозицією утворити державну приймальну комісію до органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, який зобов'язаний протягом десяти днів після надходження звернення від замовника утворити її.

До складу державної приймальної комісії включаються представники органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, що утворив комісію, виконавчого комітету місцевої ради, на території якої розташовано закінчений будівництвом об'єкт, замовника, генерального підрядника, генерального проектувальника (автора проекту), експлуатаційної організації, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, органів державного санітарно-епідеміологічного та державного пожежного нагляду.

Головою державної приймальної комісії призначається представник органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, що утворив комісію, який організовує та забезпечує виконання завдань, покладених на комісію.

Члени комісії зобов'язані за викликом голови брати участь у її роботі, а також здійснювати свої повноваження як представники відповідних органів.

Замовник, генеральний підрядник разом із генеральним проектувальником подають державній приймальній комісії проектну та виробничу документацію, пред'являють виконані будівельно-монтажні роботи, змонтоване технологічне обладнання та документальне підтвердження відповідності виконаних робіт вихідним даним на проектування об'єкта.

Строк прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта державною приймальною комісією не повинен перевищувати тридцяти днів, а в разі прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта вартістю ЗО мільонів гривень і більше зазначений строк може бути продовжений, але не повинен перевищувати шістдесяти днів.

Прийняття державними приймальними комісіями закінчених будівництвом об'єктів в експлуатацію оформляється актом, який підлягає затвердження у п'ятнадцятиденний строк органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив цю комісію, і реєструється в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт. Підписаний та затверджений акт є рішенням про готовність до введення в експлуатацію об'єкта, підставою для включення даних про його введення в державну статистичну звітність, а також для оформлення права власності на збудований об'єкт.

10.3. 3. Передумови укладання та виконання договору підряду на капітальне будівництво. Договір підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт

Створення об'єкта капітального будівництва має кілька етапів. Перед тим як розпочати будівництво, слід виконати підготовчі роботи, до яких належать:

підготовка вихідних даних на проектування;

розроблення та узгодження проекту;

виконання робочої документації для будівництва тощо.

Вихідні дані на проектування складаються на підставі затвердженої містобудівної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, а також відповідних рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. До вихідних даних належать: 1) архітектурно-планувальне завдання — документ, який містить комплекс містобудівних та архітектурних вимог проектування і будівництва об'єкта і надається органами містобудування та архітектури на вимогу замовника; 2) завдання на проектування — документ, у якому містяться вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень та властивостей об'єкта архітектури (будівництва), його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і який складається відповідно до архітектурно-планувального завдання, технічних умов; 3) технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва (надаються відповідними підприємствами, установами та організаціями на вимогу заявника).

Технічні умови — це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта архітектури (будівництва), які мають відповідати його розрахунковим параметрам, у тому числі водопостачання, каналізації, тепло, енерго-, газопостачання, телефонізації, пожежної безпеки, а також особливих умов із зазначенням їх місця приєднання до відповідних інженерних мереж.

Виконання технічних умов є обов'язковим для всіх замовників, проектувальників та будівельників.

Однією з передумов або підготовчим етапом капітального будівництва є розроблення, узгодження та виконання робочої документації для будівництва, що, як правило, здійснюється за договором підряду на проведення проектних та досліджувальних робіт. За цим договором підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника обумовлені договором проектні роботи та (або) виконати досліджувальні роботи, а замовник зобов'язується передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, прийняти роботу й оплатити її (це положення випливає зі змісту статей 324 ГК України та статей 887, 888 ЦК України).

Проект об'єкта капітального будівництва (архітектури) розробляється під керівництвом або за обов'язковою участю архітектора, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат і під час будівництва здійснює авторський нагляд відповідно до законодавства та договору із замовником.

Договір на виконання досліджувальних робіт може бути самостійним договором. Його предметом є, по-перше, дослідження ґрунту, підземних вод (проведення інженерно-геологічних робіт), по-друге, проведення геодезичних робіт (зйомка на місці майбутнього будівництва). Ці дослідження полягають у вивченні топографічних і геологічних умов місця забудови — рельєфу місцевості і характеру ґрунту гідрологічних і метеорологічних особливостей цієї місцевості. Досліджувальні роботи мають важливе значення. Недбале або неповне їх виконання може призвести до необхідності додаткових витрат.

Розробка проектної документації — це складання проекту будови і робочої документації, а також зведеного кошторису. Складання проекту має на меті виявити і встановити основні проектні рішення, які забезпечували б можливість ефективного використання матеріальних, трудових і грошових ресурсів як у будівництві, так і в процесі експлуатації об'єкта, що проектується, а також визначити його основні техніко - економічні показники.

При розробці робочої документації уточнюються і деталізуються передбачені проектом рішення тією мірою, якою це необхідно для здійснення будівельно-монтажних робіт.

Перед затвердженням проекту у випадках, зазначених Кабінетом Міністрів України, проводиться його експертиза чи відповідна комплексна експертиза (ч. З ст. 7 Закону України від 20 травня 1999 року «Про архітектурну діяльність»).

Відповідно до пп. З, 4 ст. 889 ЦК України, замовник зобов'язаний «надавати послуги підрядникові у виконанні проектних та пошукових робіт в обсязі та на умовах, встановлених договором», а також «брати участь разом з підрядником у погодженні готової проектно-кошторисної документації з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування».

Робоча документація для будівництва об'єкта виконується відповідно до державних стандартів, норм і правил на підставі затвердженого проекту. Підрядна організація повинна передати замовнику технічну документацію та результати пошукових робіт.

Підрядник за договором на виконання проектних та досліджувальних робіт несе відповідальність за неналежне складання технічної документації та виконання досліджувальних робіт, включаючи недоліки, виявлені в ході будівництва, а також в процесі експлуатації об'єкта, спорудженого на основі технічної документації та досліджувальних робіт.

У свою чергу, замовник повинен внести плату за виконані роботи, використовувати технічну документацію, отриману від підрядника, а в разі зміни вихідних даних для проведення проектних та досліджувальних робіт внаслідок обставин, що не залежать від підрядника, відшкодувати йому додаткові витрати.

10.3. 4. Відповідальність за порушення підрядних відносин у капітальному будівництві

Відповідальність за порушення підрядних відносин у капітальному будівництві визначають такі нормативні акти, як Закон України «Про архітектурну діяльність» (в ст. 32 якого мовиться, шо порушення законодавства про архітектурну діяльність тягне дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законами України); ЦК і ГК України; Правила про договори підряду на капітальне будівництво, Закон України від 6 квітня 2000 року «Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів» (який містить правові засади відповідальності за порушення у сфері будівництва, що здійснюється за рахунок державних коштів і спрямований на посилення договірної дисципліни та відповідальності за цільове та ефективне використання державних коштів) та ін.

До суб'єктів господарських відносин у галузі капітального будівництва в разі вчинення ними певних правопорушень ст. 322 ГК України передбачає відповідальність у вигляді: відшкодування збитків і штрафних санкцій. У ній сказано: «За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збитки (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження її майна, неодержані доходи) в сумі, не покритій штрафними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом. Недоліки, виявлені при прийнятті робіт (об'єкта), підрядник зобов'язаний усунути за свій рахунок у строки, погоджені з замовником. У разі порушення строків усунення недоліків підрядник несе відповідальність, передбачену договором».

Важливе значення має позовна давність для вимог, що випливають з неналежної якості робіт за договором підряду на капітальне будівництво (ч. З ст. 322 ГК України), яка визначається з дня прийняття роботи замовником і становить:

один рік — щодо недоліків некапітальних конструкцій, а в разі якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття роботи, — два роки;

три роки — щодо недоліків капітальних конструкцій, а в разі якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття роботи, — десять років;

тридцять років — щодо відшкодування збитків, завданих замовникові протиправними діями підрядника, які призвели до руйнувань чи аварій.

Відповідальність за порушення умов договору підряду на капітальне будівництво об'єкта, що здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, коштів державних та комунальних підприємств, установ та організацій, передбачена Законом від 6 квітня 2000 року «Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів». Він визначає, що майнова відповідальність є істотною умовою договору підряду і передбачає стягнення за вимогою потерпілої сторони неустойки (пені), а також відшкодування збитків (витрат, втрат або пошкодження майна, неодержаних доходів) у частині, не покритій неустойкою (пенею), з винної сторони (ст. 3).

Так, у разі порушення з вини підрядника строків завершення виконання робіт (здачі в експлуатацію об'єктів), передбачених договором, підрядник сплачує замовнику за кожний день прострочення неустойку (пеню), розмір якої обчислюється від договірної ціни робіт (ст. 4). За порушення з вини замовника строків перерахування авансів і платежів за виконані роботи він сплачує підряднику за кожний день прострочення неустойку (пеню), розмір якої обчислюється від суми простроченого платежу. Якщо замовник не сплатив за виконані роботи протягом тридцяти календарних днів після закінчення встановленого строку платежу, підрядчик має право припинити виконання робіт, але не раніше десяти календарних днів після повідомлення про це замовника. У разі затримки перерахування платежів більш як на дев'яносто календарних днів підрядник має право розірвати договір підряду і вимагати сплати неустойки (пені) та відшкодування збитків, завданих розірванням договору в частині, не покритій неустойкою (пенею) (ст. 5).

Питання для самоконтролю:

Що ви розумієте під господарсько-торгівельною діяльністю?

Правові форми реалізації продукції.

Як ви розумієте договір поставки?

Порядок укладання, зміни, припинення договору поставки.

Суттєві умови договору поставки.

Що ви розумієте під договором енергопостачання. Сторони договору?

Предмет договору енергопостачання.

Обов’язки енергопостачальних організацій.

Що ви розумієте під договором перевезення? Суттєві умови.

Що ви розумієте під єдиною транспортною системою України?

Суб’єкти відносин перевезення .

Відповідальність за порушення договору перевезення.

Що ви розумієте під капітальним будівництвом,

Перелічіть основні нормативно-правові акти які регулюють відносини у сфері капітального будівництва.

Охарактерезуйте підрядний, господарський та змішаний способи будівництва.

Що собою представляє договір підряду на капітальне будівництво, його особливості.

Відповідальність за порушення підрядних відносин у капітальному будівництві.

Список використаної та рекомендованої літератури:

Цивільний кодекс України // Голос України. – 2003. – 12 – 13 березня.

Господарський кодекс України // Голос України. – 2003. – 14 березня.

“Про енергетику” : Закон України від 16.10.1997 р.// Відомості Верховної Ради України вiд 23.01.1998 - 1998 р., № 1

“Про транспорт” : Закон України від 10.11.1994 р.// Відомості Верховної Ради України вiд 20.12.1994

“Про автомобільний транспорт” : Закон України від 05.04.2001 р.// Офіційний вісник України вiд 11.05.2001 - 2001 р., № 17

“Про залізничний транспорт” : Закон України від 04.07.1996 р.// Голос України вiд 25.07.1996

“Про функціонування єдиної транспортної системи України в особливий період” : Закон України від 20.10.1998 р.// Урядовий кур'єр вiд 26.11.1998

“Про перевезення небезпечних вантажів” : Закон України від 06.04.2000 р.// Голос України вiд 13.05.2000

Статут залізниць України. // Офіційний вісник України вiд 23.04.1998 - 1998 р., № 14

“Про планування і забудову територій” : Закон України від 20.04.2000р.// Офіційний вісник України вiд 02.06.2000 - 2000 р., № 20

“Про архітектурну діяльність” : Закон України від 20.05.1999р.// Голос України вiд 23.06.1999

“Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду, контрактації про виконання робіт на будівництві об’єктів” : Закон України від 06.04.2000 р.// Офіційний вісник України вiд 19.05.2000 - 2000 р., № 18,

Гайворонський В.М. Господарське право України./ В.М.Гайворонський, В.П. Жушман.-Х.: Право, 2005.-384с.

Галянтич М.К. Господарське право України: підруч./ М.К. Галянтич. С.М. Грудницька.-К.: Вид-во МАУП, 2005.-424с.


See also:
Разное
Похожие записи
  • Финансовое тема 1
    Банковский кредит в системе кредитных отношений: понятие и принципы Деньги, как и...
  • Фінанси акціонерних товариств тема 1
    Тема 1 Сутність та призначення корпоративних фінансів Поняття корпоративних фінансів  Корпоративні фінанси (Corporate Finance)...
  • фінанси тема 1-2
    Тема 1 Фінанси це система відносин з приводу розподілу та перерозподілу створеного...

Комментарии закрыты.