Розробки уроків до теми

20 Февраль 2014 →

Розробки уроків до теми “Вищі спорові рослини” (7 кл.)

Урок 4

Плауноподібні і Хвощеподібні. Лабораторна робота № 13 “Будова плауна булавовидного і хвоща польового”.

Мета.

Освітня. Ознайомити з представниками плауноподібних та хвощеподібних, циклами їх розвитку, поширенням, зовнішньою будовою та процесами життєдіяльності; розкрити їх індивідуальність у порівнянні з іншими рослинами.

Розвиваюча. Розвивати вміння аналізувати, порівнювати, робити логічні висновки; вміння проводити спостереження; удосконалювати навички самостійної роботи з підручником, з роздатковим гербарним матеріалом.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до вищих спорових рослин та відповідальність за рослин, що зникають.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Форма уроку. Комбінований.

Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН;

в) практичний: виконання лабораторної роботи.

Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом, з гербарієм.

2. Репродуктивний.

Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.

Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

4.Візуальний: складання схем.

5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші, музика.

6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: історія.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, гербарій, таблиці, мм дошка.

Основні поняття та терміни: спороносний колосок, стробіл, весняний та літній пагін, лепідодендрон, лікоподієла.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

1. Робота на дошці. Накреслити схему життєвого циклумохоподібних.

2. Дати однослівну відповідь:

а) безстатеве покоління у життєвому циклі;

б) клітина бестатевого розмноження;

в) утвір, у якому формуються і дозрівають спори;

г) коробочка на ножці.

(Відповіді: спорофіт, спора, спорангій, спорогон)

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Прослухайте вірш і потім скажете, чи вірно думав поет:

Серед лісів прекрасної землі

Зустрінеш ти рослини ці малі.

Їх не смакують коні та корови.

Плетуть у лісі килими чудові.

Тінь полюбляють, там завжди ростуть,

Ботаніки їх плаунами звуть.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про будову і процеси життєдіяльності плауна булавовидного та хвоща польового.

Цикл розвитку, чергування спорофіту та гамет офіту.

Пристосування їх до життя на суходолі.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Виконання лабораторної роботи “Будова плауна булавовидного та хвоща польового”.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Порівняти життєві цикли плауна, хвоща із мохами та зробити відповідні висновки.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Урок 5

Папоротеподібні. Лабораторна робота № 14 “Будова щитника чоловічого або чоловічої папороті”.

Мета.

Освітня. Ознайомити учнів з особливостями будови і процесів життєдіяльності папоротей; розкрити найдосконалішу організацію тіла папоротей у порівнянні з іншими споровими рослинами.

Розвиваюча. Розвивати вміння порівнювати та аналізувати; продовжувати формувати вміння працювати з підручником, роздатковим матеріалом, гербарієм; розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу, спостережливість та вміння робити відповідні висновки.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до рослинності лісу та проводити екологічне виховання.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Форма уроку. Синтетична.

Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН;

в) практичний: виконання практичної роботи.

Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом, з гербарієм, з інструктивними картками.

2. Репродуктивний.

Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.

Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

4.Візуальний: складання схем.

5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші, музика.

6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: література, географія, фізика.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, живі рослини, мм дошка.

Основні поняття та терміни: вайї, соруси, заросток.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Із перерахованих тверджень вибрати ті, які належать до хвощів і ті, які належать до плаунів.

1. Фотосинтез відбувається в стеблі.

2. Спорофіт утворений стеблом, листками, додатковими коренями.

3. Для запліднення необхідна вода.

4. Серед них є різноспорові рослини .

5. Їх спори містять до 50% жиру.

6. Серед них є лікарські рослини.

7. Вони розмножуються переважно вегетативно.

8. Вимерлі рослини утворили кам’яне вугілля.

9. Розвиток гамет офіту триває 15-18 років.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Поміркуйте, про яку рослину дана загадка:

- Дивна в лісі є трава –

Не лопух, не кропива.

Коли хочуть щастя влітку

Все шукають його квітку.

Хоч півсвіту обійди –

Того цвіту не знайти.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про будову та процеси життєдіяльності папороті:

- Цикл розвитку папороті.

- Чергування спорофіту та гаметофіту.

- Основні представники.

- Вимерлі папороті, утворення кам’яного вугілля.

- Повір’я про цвіт папороті. Чому цього цвіту знайти неможливо?

Тому, що папороті розмножуються спорами, а спорові рослини не мають квітки. Якщо квітки немає, то і цвіту бути не може.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Виконання лабораторної роботи “Будова щитника чоловічого або чоловічої папороті”.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Прослухайте і знайдіть помилки.

“Папороті – це переважно дворічні (багаторічні) трав’янисті рослини із видозміненими надземними стеблами (підземними пагонами) кореневищами.

Спірально закручені молоді листки, що ростуть своєю верхівкою і можуть сягати значних розмірів, називаються ванями (вайями).

У папоротеподібних на верхньому (нижньому) боці листкових пластинок розміщені коричневі горбики – купки насіння (спорангіїв), покритих особливими покривальцями. Під час дозрівання спорангії розкриваються і насіння (спори) висипаються.

Потрапивши на грунт, вони проростають. Після чого утворюється маленьке деревце (заросток) – особина статевого покоління папоротей. На нижньому боці заростка утворюються чоловічі та жіночі статеві органи. Сперматозоїди поза заростком рухаються у повітряному (водному) середовищі. Отже. Заросток веде самостійний спосіб життя.”

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Урок 6

Значення вищих спорових рослин у природі та в житті людини.

Мета.

Систематизувати і узагальнити знання учнів про різноманітність вищих спорових рослин: мохів, плаунів, хвощів та папоротей. Сформувати уявлення про значення цих рослин у природі та господарській діяльності людини. Розвивати уміння порівнювати будову тв функції органів рослин, розпізнавати їх на зовнішній вигляд та визначати таксономічну належність. Розвивати логічне мислення, уміння робити висновки та узагальнення. Виховувати бережливе ставлення до рослинного світу планети, а також до всього живого, що нас оточує.

Дидактична мета для учнів:

- учні повинні знати:

будову, функції та процеси життєдіяльності вищих спорових рослин; визначати їх таксономічну належність , а також значення у формуванні місцевих ландшафтів, торфу і кам´яного вугілля;

- учні повинні вміти:

розпізнавати органи вищих спорових рослин та порівнювати будову, функції і місцезростання цих рослин, робити висновки про виникнення вищих спорових рослин на Землі, зміни в їх будові та процесах життєдіяльності;

- учні повинні мати уяву про:

кам´яновугільні ліси.

Тип уроку. Урок узагальнення та систематизації знань.

Методи та методичні прийоми.

1. Інформаційно-рецептивні:

словесний – бесіда, повідомлення, опис, виклад інформації; наочний – ілюстрація, демонстрація, ТЗН.

2. Репродуктивний : контроль, самоконтроль, конкретизація і закріплення набутих знань.

3. Проблемно-пошуковий: постановка проблемних запитань.

4. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

6. Сугестивний: застосування видів мистецтва (вірші,гра).

Міжпредметні зв’язки. Міжтемні, внутрішньоциклові, міжциклові.

Обладнання. Таблиці, мультимедійна дошка, гербарій вищих спорових рослин, зразки кам´яного вугілля та торфу.

І. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.

- Експрес-тести.

1. Тіло у вищих спорових:

а) слань; б) листостеблове.

2. У циклі розвитку чергування поколінь:

а) наявне; б) відсутнє.

3. Місце утворення спор у плаунів:

а) коробочки; б) спороносоні колоски.

4. Для запліднення вода:

а) потрібна; б) ні.

5. Що виросте із спори:

а) гаметофіт; б) спорофіт.

- Конкурс шпаргалок.

Декілька учнів мають шпаргалки (наприклад 4+4). Їх викликають до дошки. У першої четвірки визначення, а у другої лише терміни. Учні першої четвірки по черзі читають свої визначення, а другі підходять і стають поруч. Коли четвірки всі стали парами, вони зачитують свої терміни і визначення, а клас визначає: вірно чи невірно.

Наприклад.

Соруси – мішечки зі спорами на нижній стороні листків папороті.

Хвощ – спорова рослина, що має весняний і літній пагони.

Вайї – равликоподібно закручені листки папороті.

Коробочка – спорофіт у мохоподібних.

- Розплутати павутину.

На дошці написати терміни у таблиці, а визначення переплутати місцями. У термінах також зробити помилки. Дати можливість учням розібратися у буквах термінів та правильності розміщення визначень.

Примітка! Цю роботу зробити на електронній дошці, а відповідність визначення - термін кольоровими олівцями.

Зросток(Заросток) Спороносний орган, де містяться спори.

Риніотіф(Риніофіт) Жіночий статевий орган вищих спорових рослин.

Археолог(Архегоній) Листоподібна серцевидна пластинка в якій містяться гамети.

Спорангій Перша наземна рослина, яка змогла жити на суходолі.

- Гра “ Хто я”.

“Я – мох” “Я – папороть”.

До дошки виходить два учні. На неї спроектувати запитання, які будуть з´являтися поступово. Учні, читаючи їх, говорять, до чого їх віднести: до моху чи до папороті.

1. Спорофіт утворений листками.

2. Спорофіт схожий на пташку зозулю.

3. Маю назву сфагнум.

4. Утворюю торф.

5. Гаметофіт двостатевий.

6. Листки називаються вайї.

7. Моя назва щитник чоловічий.

8. Маю ризоїди.

9. Маю кореневища.

10. Маю квітку.

Після цього запитання учні повинні сказати, що спорові рослини не мають квітки і розповісти повір´я “Про цвіт папороті”.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Знаючи багато чого у будові і процесах життєдіяльності вищих спорових рослин, ми повинні з´ясувати, яке ж значення цих рослин у природі і житті людини. Їх на планеті не так уже і мало:

1. Мохоподібні – близько 35 тис.видів з них на Україні 800 видів.

2. Хвощеподібні – понад 30 видів.

3. Плауноподібні – близько 1300 видів.

4. Папоротеподібні – близько 12 тис.видів (вимерлих і сучасних).

Показати на дошці цю різноманітність, а учні повинні визначити їх назви.

Перед початком вивчення нового матеріалу ми повинні вирішити проблемні запитання:

1. Викопні спорові рослини на сьогодні мають більше значення, ніж

сучасні. Ми це повинні довести або заперечити, тобто згодні ми з цим чи ні. Учні мають можливість розповісти свої знання про кам´яне вугілля і торф. (Показати таблицю і зразки кам’яного вугілля).

2. На скільки років чи сотень років на вашу думку вистачить кам´яного вугілля.

Це завдання було задано додому двом учням, але всі інші повинні подумати.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Значення мохів.

1. + Утворюють лісові килими та зелені подушки.

2. + Рослини, що можуть першими оселятися на камінні, піску, бо їм не потрібний родючий грунт.

3. + Мохи – основа рослинного покриву боліт.

4. + Утримуючи в собі воду, регулюють водний баланс грунту.

5. + Перетворюють відмерлі органічні рештки на торф.

(Його використовують як органічне добриво та паливо. У вигляді пресованих плит він застосовується у будівництві як теплоізоляційний матеріал. У хімічній промисловості торф слугує сировиною для виробництва пластмас, фарб, лаків, спиртів, кислот...).

6. + Висушений сфагнум має знезаражувальні властивості, тому раніше його використовували для лікування ран.

6. + Здатні накопичувати радіоактивні речовини.

7. – Заболочуючи місцевість, ускладнюють аерацію грунту.



Страницы: 1 | 2 | Одной страницей


See also:
Разное
Похожие записи
  • фінанси тема 1-2
    Тема 1 Фінанси це система відносин з приводу розподілу та перерозподілу створеного...
  • Эссе на тему
    Эссе на тему: «Вред алкоголя на организм» Ученицы 52 группы Платоновой Марии...
  • Я выбрала эту тему
     Я выбрала эту тему потому, что считаю её очень интересной и полезной: хочу...

Комментарии закрыты.