лекція до теми 5

20 Февраль 2014 →

Тема 5. Послуги пасажирського транспорту

Роль послуг пасажирського транспорту, їх структура та значення для населення.

Основні нормативно-технічні документи, що регламентують їх надання.

Характеристика основних видів послуг пасажирського транспорту: послуги залізничного транспорту; послуги річкового транспорту; послуги морського транспорту; послуги повітряного транспорту; послуги автомобільного транспорту; послуги міського транспорту.

Шляхи удосконалення послуг пасажирського транспорту та підвищення їх ефективності.

Повнота надання послуг пасажирського транспорту та контроль їх якості.

Єдину транспортну систему України утворюють транспорт загального користування, промисловий залізничний транспорт, відомчий транспорт, трубопровідний транспорт, шляхи сполучення загального користування. Вона повинна відповідати вимогам суспільного виробництва і національної безпеки, мати розгалужену інфраструктуру для надання всього комплексу транспортних послуг, у т.ч. для складування і технологічної підготовки вантажів до транспортування, забезпечувати зовнішньоекономічні зв’язки держави [11]. Підприємства транспорту надають у своїй діяльності основні і додаткові послуги [8].

Основні послуги транспортних підприємств охоплюють внутрішні і міжнародні перевезення пасажирів, багажу і вантажів; збереження вантажів і багажу з часу їх прийняття для перевезення і до моменту видання одержувачам, якщо інше не передбачено договором; забезпечення надійності перевезень. Додаткові послуги транспортних підприємств стосуються обслуговування пасажирів під час довготривалих перевезень доброякісною питною водою, харчуванням, задоволення інших біологічних потреб; надання умов для відпочинку і сну; бронювання квитків; сезонних знижок цін на послуги перевезення; організації індивідуальних рейсових маршрутів, чартерних рейсів; пільгового перевезення окремих категорій громадян; спеціальної охорони вантажів і багажу під час перевезень; охорони громадського порядку, особистої безпеки громадян, захисту їхніх прав, свобод і законних інтересів, запобігання і припинення правопорушень, виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили, захисту власності від злочинних посягань під час перевезень; забезпечення культури обслуговування пасажирів; реалізація книг, періодичних видань тощо. Пасажирські послуги надають усі види транспорту загального, відомчого та приватного користування: залізничний, водний (морський річковий), повітряний, автомобільний, міський електротранспорт.

Послуги залізничного транспорту. До складу залізничного транспорту входять підприємства, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів, рухомий склад, залізничні шляхи сполучення, а також промислові, будівельні, торговельні і постачальницькі підприємства, навчальні заклали, дитячі дошкільні заклади, заклади охорони здоров’я, фізичної культури і спорту, культури, науково-дослідні, проектно-конструкторські організації, підприємства промислового залізничного транспорту та інші підприємства, установи та організації, що забезпечують його діяльність і розвиток. Залізничний транспорт є регулярним універсальним за функціонуванням, забезпечує порівняно високу швидкість перевезень пасажирів на далекі відстані [2]. Крім того, собівартість його є досить низькою. Перевезення населения залізницею поділяють на перевезення місцевого сполучення; прямого внутрішнього сполучення; прямого змішаного сполучення. За територіальною ознакою розрізняють такі перевезення: внутрішні і міжнародні; за швидкістю — перевезення з великою (прискореною) і малою швидкістю. Пасажирів, багаж, вантажобагаж перевозять залізничним транспортом загального користування на договірних засадах. Для цього використовують спеціалізований рухомий склад, організовуючи його роботу за графиком і в спеціальному режимі руху. Залізничний склад переважно об’єднує 12-20 пасажирських вагонів, 2–3 вагони-ресторани, іноді — вагон-клуб. Послуги водного (морського, річкового) транспорту. Морський транспорт об’єднує підприємства, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів, порти і пристані, судна, судноремонтні заводи, морські шляхи сполучення, а також підприємства зв’язку, промислові, торговельні, будівельні і постачальницькі підприємства, навчальні заклади, заклади охорони здоров’я, фізичної культури, науково-дослідні, проектно-конструкторські організації та інші підприємства, установи та організації, що забезпечують його роботу. До річкового транспорту належать підприємства, що здійснюють перевезення внутрішніми водами пасажирів і вантажів, порти і пристані, судна, суднобудівно-судноремонтні заводи, ремонтно-експлуатаційні бази, підприємства шляхового господарства, а також підприємства зв’язку, промислові, торговельні, будівельні та постачальницькі підприємства навчальні заклади, заклади охорони здоров’я, фізичної культури та спорту, культури, проектно-конструкторські організації та інші підприємства, установи і організації, що забезпечують його роботу. Залежно від спеціалізації він здійснює масові перевезення пасажирів і багажу внутрішніми водними артеріями і морськими маршрутами. Цей вид повільний і менш регулярний. Перевезення пасажирів внутрішніми водними артеріями забезпечує спеціалізований річковий транспорт (в окремих випадках — річка-море) комфортабельними теплоходами, що вміщують 250, 300, 400 пасажирів в одномісних, двомісних, трьох-чотирьохмісних і сімейних каютах. Теплоходи цього класу є комфортними: м’які вигідні меблі в каютах, кондиціонери, холодильники, міні-бари. Пасажири мають змогу користуватися послугами соляріїв, ресторанів, барів, саун, музичних салонів, відеокінозалів. На морських, переважно міжнародних, лініях працюють багатопалубні висококомфортабельні круїзні судна, що вміщують від 96 до 788 пасажирів. Крім атрибутів комфорту, які є на теплоходах, що працюють у внутрішніх водах, вони обладнані сучасними системами зв’язку, мають бізнес-класи, ліфти, спортивні комплекси. Такі судна приймають на борт пасажирів із автомобілями. Послуги водного транспорту надають також із використанням річкових «трамваїв», яхт, підводних човнів, байдарок, плотів та ін. Послуги повітряного транспорту. Структуру авіаційного транспорту утворюють підприємства, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів, аерофотозйомки, сільськогосподарські роботи, а також аеропорти, аеродроми, аероклуби, транспортні засоби, системи управління повітряним рухом, навчальні заклади, ремонтні заводи цивільної авіації та інші підприємства, установи та організації, що забезпечують його роботу. Зазвичай, повітряний транспорт перевозить пасажирів на великі відстані і в стислі терміни чартерними, рейсовими літаками, гелікоптерами. Однак такі перевезення мають високу собівартість. Залежно від кількості наданих послуг, рівня комфорту, харчування та інших факторів місця в літаках можуть бути першого класу (Р); бізнес-класу (С); економічного класу (Y) та ін. Авіаційні перевезення пасажирів відбуваються на регулярній, сезонній та разовій основі.

Послуги автомобільного транспорту. Цей вид транспорту об’єднують підприємства, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів, авторемонтні і шиноремонтні підприємства, рухомий склад, транспортно-експедиційні підприємства, а також автовокзали і автостанції, навчальні заклади, ремонтно-будівельні організації та соціально-побутові заклади, інші підприємства, установи та організації, що забезпечують його роботу. Автомобільний транспорт найдоступніший, високоманевровий, мобільний, забезпечує порівняно високу швидкість перевезень на невеликі та середні (до 200 км) відстані. Більшість послуг автомобільного транспорту належить автобусним перевезенням пасажирів і вантажів (міські, приміські, міжнародні, туристичні, на замовлення, експресні, маршрутні, таксомоторні), а також вантажопасажирським і таксомоторним перевезенням пасажирів і багажу. Автомобільні перевезення здійснюються транспортом загального користування, відомчим, транспортом підприємницьких організацій. Відповідно до міжнародної класифікації автобуси сертифікують за категоріями (кількістю зірок). Для забезпечення додаткових послуг, якими можуть скористатися па-сажири, автобуси укомплектовані аптечками, мікрофонами, засобами радіотрансляції, телевізорами, відеомагнітофонами з кількома моніторами і пультом дистанційного керування, портативними магнітолами, радіотелефонами або раціями із симплексним (простим) зв’язком, пристроями обігріву, вентиляції та кондиціонування повітря, чистими чохлами, підголівниками, занавісками. У них передбачені багажні відсіки. Додатковою послугою є обмеження швидкості руху в нічний час. Для довготривалих перевезень пасажирів використовують висококомфортабельні автобуси з регульованими кріслами, низьким рівнем шуму і вібрації, великим запасом руху при одному заправленні екологічно чистим паливом. У них є такі атрибути життєзабезпечення, як гардероб, туалет, бар, холодильник, кухня, термос з водою для пиття в розрахунку 0,2 л на 1 особу (для південних напрямків із розрахунку 0,4 л на особу), корзина для сміття. Багажники повинні мати місткість із розрахунку 0,15 м/особу і бути освітленими. В автобусах типу «Люкс» мае бути індивідуальне освітлення. Обов’язковою умовою для транспортних засобів, які використовуються з метою пасажирських перевезень, є відгородження робочого місця водія від салону. Водій повинен бути в фірмовому одязі, мати посвідчення водія відповідної категорії, ліцензію, кредитно-бензинову картку або талони для заправок, дорожній лист, атлас автомобільних шляхів, план-схему маршруту та іншу документацію. Скло автобуса на бічних вікнах мае бути подвійним, детермальним із покриттям, що зменшує теплообмін салону і зовнішнього середовища, а також відповідної кривизни. Лобове скло мусить бути типу «Триплекс», детермальне; на бічних і лобовому склі передбачають спеціальні рулонні сонцезахисні завіси. Якщо силовий пристрій (двигун) автобуса розташований позаду, над ним не встановлюють сидіння. Цю частину відгороджують від салону, розмістивши за перегородкою туалет, гардероб, умивальник та ін. Вимоги до мікроклімату в автотранспорта регламентуються національними, міжнародними стандартами, технічними умовами, санітарно-гігієнічними нормами. Система кондиціонування повітря в автотранспорта повинна забезпечувати мікроклімат на всіх інтервалах зовнішніх темпера-тур у межах 22-24°С при повітряному обміні 0,15 м/с (перший рівень комфорту). Рівень шуму в усіх частинах салону не повинен перевищувати 72 дБ (в районі силового агрегату — 74 дБ), а рівень інфразвуку в будь-якій точці салону — 96 дБ. Відстань між сидіннями в автобусі — 80–85 см.

Послуги міського електротранспорту. До міського електротранспорту належать підприємства, що перевозять пасажирів і вантажі, рухомий склад, трамвайні і тролейбусні лінії, ремонтно-експлуатаційні депо, службові приміщення, фунікулери, канатні дороги, ескалатори, заводи з ремонту рухомого складу і виготовлення запасних частин, споруди енергетичного господарства та зв'язку, промислові, ремонтно-будівельні, торговельні і постачальницькі організації, навчальні заклади, науково-дослідні та проектно-конструкторські установи, заклади охорони здоров'я, відпочинку, фізичної культури і спорту та інші культурно-побутові заклади і підприємства, установи та організації, що забезпечують його роботу. За багатьма критеріями цей вид транспорту є найбільш ефективним, економічним, екологічним, доступним. Специфіка його роботи залежить від особливостей маршрутів, графіка руху, стабільності електропостачання, чисельності пільгових категорій населения, що ним користується, підтримки органів влади. Останнім часом перевезення пасажирів здійснюється приватним транспортом. На цьому сегменті ринку утверджуються недержавні компанії, наслідком чого є певні переваги (доступність послуг) і певні проблеми та ризики (технічний стан транспортних засобів, дотримання вимог безпеки тощо).

Державне регулювання в галузі транспорту здійснюють Міністерство транспорту та зв'язку України, місцеві ради та інші уповноважені на те органи відповідно до їх компетенції. Система заходів щодо державного регулювання в галузі транспорту покликана забезпечувати: - своєчасне, повне та якісне задоволення потреб населения і суспільного виробництва, оборонної сфери у перевезеннях; -   захист прав громадян під час їх транспортного обслуговування; -   безпечне функціонування транспорту; -   дотримання необхідних темпів і пропорцій розвитку національної транспортної системи; -   захист економічних інтересів України, законних інтересів підприємств і організацій транспорту та споживачів транспортних послуг; -   створення рівних умов для розвитку господарської діяльності підприємств транспорту; -   обмеження монополізму і розвиток конкуренції; -   координацію роботи різних видів транспорту; -   ліцензування окремих видів діяльності в галузі транспорту; - охорону навколишнього природного середовища від шкідливого впливу транспорту. Органи управління транспортом зобов'язані сприяти органам влади і самоврядування у виконанні ними своїх повноважень щодо соціального й економічного розвитку транспорту, спільно з ними здійснювати програми захисту довкілля, розробляти і реалізовувати заходи для забезпечення безперебійної роботи транспорту у разі стихійного лиха, аварій, катастроф та під час ліквідації їхніх наслідків, координувати роботу щодо запобігання аваріям і правопорушенням на транспорті, організовувати взаємодію різних видів транспорту з метою ефективнішого їх використання, підвищення якості обслуговування.


See also:
Разное
Похожие записи
  • фінанси тема 1-2
    Тема 1 Фінанси це система відносин з приводу розподілу та перерозподілу створеного...
  • Эссе на тему
    Эссе на тему: «Вред алкоголя на организм» Ученицы 52 группы Платоновой Марии...
  • Я выбрала эту тему
     Я выбрала эту тему потому, что считаю её очень интересной и полезной: хочу...

Комментарии закрыты.